Безпека життєдіяльності

Звід про проведення Дня охорони праці

Звіт про тиждень БЖ 24.04.-29.04.2023рік

Звіт ЦЗ 01.05.23

                            

    

Дитяча абетка безпеки. Що робити, коли лунає сирена? Від ДСНС України

Відеоінструкції — Департамент освіти і науки Києва



NO SMOKING FRIENDLY. НОВІ НОРМИ БЕЗДИМНОГО ЗАКОНОДАВСТВА: ЩО Й ДЕ ЗАБОРОНЕНО КУРИТИ З 11 ЛИПНЯ 2022 РОКУ

 

З 11 липня забороняється будь-яке куріння в громадських місцях

 

Мінна безпека! Головне управління Національної поліції повідомляє…

 

Безпека в закладах освіти Святошинського району м. Києва

 

Методичні рекомендації до наскрізної навчальної програми з позашкільної освіти оздоровчого напряму «Основи безпеки життєдіяльності в умовах бойових дій»

 

Як розпізнати стрілецький, мінометний та артилерійський обстріли і що робити, аби вижити?

Російські окупанти щодня обстрілюють українські міста, особливо на сході та півдні країни.

У Центрі стратегічних комунікацій оприлюднили аудіозаписи, що допоможуть розпізнати види обстрілів, аби відреагувати на небезпеку належним чином.

То що треба знати, аби вижити під час обстрілів зі стрілецької, мінометної чи артилерійської зброї?

Передусім ЦСК радить зміцнити вікна житлового будинку за допомогою мішків з піском або меблів. Це допоможе уникнути розльоту уламків скла.

Вибухи у Львові. Фото: Bumble-Dee/Depositphotos

Обстріл стрілецькою зброєю

Нижче наведені звуки обстрілів стрілецькою зброєю. Зокрема, пістолетами, автоматами, гвинтівками та кулеметами.

Цей вид обстрілів, здається, важко сплутати з іншими – суцільна безперебійна стрілянина.

 

Як зберегти життя при такому обстрілі?

Якщо ви вдома, потрібно сховатися у захищеному приміщенні подалі від вікон та дверей – ванній кімнаті або на сходовому майданчику. Якщо такої можливості немає – варто лягти на підлогу і прикритися стійкими, міцними предметами.

Якщо під час обстрілу стрілецькою зброєю ви знаходитеся на відкритій місцевості – негайно лягайте на землю та закривайте голову руками. Для захисту можна також використати будь-який виступ: бетонну сміттєву урну або сходинки.

Пам’ятайте: де б ви не ховалися під час такого обстрілу, тіло має перебувати у безпечному положенні – згрупуйтеся та лягайте у позу ембріона. Для цього необхідно розвернутися ногами у бік стрілянини, прикрити руками голову та відкрити рот, щоб близький вибух не завдав шкоди барабанним перетинкам.

У такому положенні чекайте, поки стрілянина не вщухне.

При цьому у Центрі стратегічних комунікацій закликають не намагатися ховатися за машинами або кіосками.

Мінометний обстріл

Для мінометного  обстрілу характерними є звуки, наведені нижче. Зокрема, це гучний свист та вибух снаряда.

Якщо ви почули свист снаряда, а за 2-3 хвилини – вибух, негайно падайте на землю та закривайте голову руками або сумкою, якщо вона є. Після першого вибуху якомога швидше знайдіть місце, де можна сховатися.

Потрібно шукати заглиблене укриття: 

Обов’язково закривайте вуха долонями та відкривайте рот: це врятує від контузії.

При такому обстрілі не можна ховатися у:

Не приступайте до розбору завалів самостійно! Дочекайтеся фахівців з аварійно-рятувальної служби.

Артилерійський обстріл

Якщо ви почули залп запуску і бачите димний слід снаряда у повітрі або спалахи вночі – найімовірніше, це артилерійський ворожий обстріл системами залпового вогню – «градами».

Нижче наведено характерні для артилерійського обстрілу звуки.

Як діяти при артилерійському обстрілі:

Нагадаємо, раніше в Міністерстві охорони здоров’я розповіли, що робити у разі хімічної атаки або аварії на хімпідприємстві.

   Як дитині підготуватися до можливої небезпечної ситуації – картки з порадами

 

Як діяти, якщо навчальний заклад заміновано. Правила евакуації

В Україні почастішали випадки псевдомінування шкіл. Під час проведення евакуації вчителі мають діяти за такими правилами:

▪️Евакуація здійснюється за звуковим сигналом.
▪️Нагадайте дітям про головну мету евакуації (їхня безпека) та правила евакуації.
▪️Закрийте двері та вікна.
▪️Візьміть із собою шкільний аварійний набір.
▪️Перевірте безпечність маршруту для евакуації.
▪️Під час евакуації радять об’єднувати два класи (один учитель очолює колону, а інший завершує її).
▪️Допоможіть дітям з інвалідністю та маленьким дітям.
▪️Евакуація здійснюється до визначеного місця (визначається під час тренувальних навчань).
▪️Після прибуття на визначене місце перевірте наявність усіх дітей за списком.
▪️Залишайтеся зі своїм класом і просіть нікуди не розходитися.
▪️Якщо небезпечні умови зникли, проведіть зворотну евакуацію до класів.

Головні правила евакуації для дітей розміщено на картинці.

Чи знає кожен із нас, як діяти у разі надзвичайної ситуації? Чи знаєте ви правила, які можуть зберегти ваше життя, життя учнів, студентів та співробітників,  рідних і близьких?  Чи не розгубитеся ви у разі надзвичайної  ситуації, знаючи правила, якщо практично ніколи не тренувалися?

І в суспільстві, і в закладах освіти, і навколо них трапляються надзвичайні ситуації. Саме від умінь та навичок учасників освітнього процесу залежить їхнє життя та здоров’я, а також тих людей, котрі в цей час знаходяться поруч.

Уміння правильно оцінити ситуацію та обрати порядок дій є дуже важливим для кожної людини, а особливо – для працівників закладів освіти. Адже саме вони та їхні дії можуть врятувати як здобувачів освіти, так і самих працівників.

У закладах освіти передбачене тренування щодо евакуації учасників освітнього процесу не рідше одного разу на пів року та проведення Дня цивільного захисту та Тижня знань з основ безпеки життєдіяльності у закладах професійної (професійно-технічної) та  загальної середньої освіти й Тижнів безпеки дитини у закладах дошкільної освіти.

На нашу думку, навчальні тренування дуже важливі. Окрім евакуації варто навчати дітей і поведінці порядку дій у різноманітних надзвичайних ситуаціях.

В інших країнах радять проводити три протипожежних навчання на рік і як мінімум одне повне тренування з різних видів безпеки за різними видами сценаріїв, у різний час, без попередження учасників освітнього процесу.

Було б неправильним промовчати про те, що такі навчання не завжди бувають ефективними, оскільки про них можуть знати наперед і вчителі, і діти. Крім того, спеціально для навчань відкриваються постійно зачинені запасні виходи. Зайве доводити, що такі “заплановані навчання” не дадуть якісного результату. Ба більше, у випадку реальної надзвичайної ситуації можуть і зашкодити: бо коли вчитель поведе дітей до запасного виходу, а він виявиться зачиненим, то це може призвести до трагедії. Тому крім навчань, потрібна постійна і прискіплива увага до питань безпеки, реальні, а не показушні тренування. Ідеально – коли керівник закладу освіти проводить тренування за власної ініціативи, нікого не попереджаючи завчасно. От тоді дійсно можна побачити реальний, а не “намальований” стан справ.

У цьому дописі ми пропонуємо певну орієнтовну схему для вибору алгоритму дій у разі надзвичайних ситуацій у закладі освіти. Це – досвід закордонних фахівців, адаптований для України. Також рекомендації фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій, закордонних фахівців із безпеки та шкільних офіцерів щодо дій у разі наступних надзвичайних ситуацій.

ВИДИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних  умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті або  на  водному  об’єкті, що  призвело  (може  призвести)  до  виникнення  великої кількості  постраждалих,  загрози  життю  та  здоров’ю  людей,  їх загибелі,  значних  матеріальних  втрат,  а  також до неможливості проживання  населення  на  території  чи  об’єкті,   ведення   там господарської діяльності.

Види надзвичайних ситуацій розрізняють за їхнім характером: техногенні, природні,  соціальні та воєнні.

Надзвичайна ситуація  техногенного  характеру  –   це транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання)  небезпечних  хімічних,  радіоактивних   і   біологічно небезпечних   речовин,   раптового  руйнування  споруд;  аварії  в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій,  на  очисних  спорудах,  у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

Надзвичайна ситуація   природного   характеру   –   це небезпечне геофізичне,  геологічне,   метеорологічне   або   гідрологічне явище,   деградація   ґрунтів   чи  надр,  пожежею  у  природних екологічних   системах,   зміною   стану   повітряного    басейну, інфекційною   захворюваністю   та   отруєнням  людей,  інфекційним захворюванням свійських тварин,  масовою загибеллю  диких  тварин, ураженням  сільськогосподарських  рослин  хворобами  та шкідниками тощо.

Надзвичайна ситуація   соціального   характеру – це протиправні дії  терористичного  та  антиконституційного   спрямування,   або пов’язане   зі   зникненням  (викраденням)  зброї  та  небезпечних речовин, нещасними випадками з людьми тощо.

Надзвичайна ситуація    воєнного    характеру   – виникає через застосування звичайної  зброї  або  зброї  масового  ураження,  під  час  якого виникають вторинні чинники ураження населення.

Рівень надзвичайної ситуації визначається від її обсягів,  кількості постраждалих і загиблих, обсягів технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для ліквідації її наслідків. Існують такі рівні надзвичайних ситуацій: державний, регіональний,  місцевий, об’єктовий.

 

ЯК ОБРАТИ ПРАВИЛЬНІ ДІЇ У РАЗІ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ

Ресурсний центр прав дитини пропонує до уваги посібник “Врятуйте  дітей – стандартні процедури  та  правила  безпеки  для  учнів  та студентів”, у якому визначив Алгоритм дій у разі надзвичайних ситуацій, який дозволяє кожному працівнику закладу освіти швидко оцінити ситуацію та обрати правильний порядок дій. Від того, чи правильно працівник(и)  або заклад освіти  оцінять ситуацію та оберуть відповідний алгоритм дій залежить життя та здоров’я як дітей, так і працівників.

Ми адаптували його під українські реалії, наприклад, викреслили цунамі, адже наша країна не має такої загрози у великих масштабах.

Ознайомитися з діями у разі повені та паводку ви можете на сайті ДСНС.

ДІЇ У РАЗІ ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ

Законодавство визначає тероризм як суспільно небезпечну діяльність, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади або вчинення інших посягань на життя чи здоров’я ні в чому не винних людей чи погрози вчинення злочинних дій, щоб досягнути  злочинних цілей.

Державна служба України з надзвичайних ситуацій пропонує наступний порядок дій у разі терористичного акту

Основні заходи щодо запобігання можливого терористичного акту:

 

ДІЇ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ БУДІВЛІ

У Рекомендаціях щодо дій населення у разі загрози та виникнення вибуху, у тому числі тих, що виникли внаслідок терористичної діяльності, зазначаються дії, якщо ви опинились у будинку (приміщенні,  території), захопленому терористами, але не були ними знайдені.

У такій ситуації необхідно:

Пам’ятайте, що     одразу     після    вашого    повідомлення антитерористичними підрозділами буде вжито вичерпних  заходів  для збереження вашого життя та здоров’я.

ЕВАКУАЦІЯ З БУДІВЛІ

Евакуація з будівлі необхідна не лише під час пожежі, а й землетрусів, повеней та інших надзвичайних ситуацій, якщо будівля закладу освіти є небезпечною для людей, які там перебувають.

Правила пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи визначають, що під час проведення евакуації та гасіння пожежі необхідно:

Ресурсний центр прав дитини у посібнику “Врятуйте  дітей – стандартні процедури  та  правила  безпеки  для  учнів  та студентів” пропонує наступні правила евакуації для дітей:

Правила евакуації для дітей:

Учнів також просять дотримуватися всіх вказівок педагогів та, у разі потреби, на прохання дорослих, допомогти іншим дітям евакуюватися. При прибутті до безпечної зони, не розходитися і залишатися разом із класом.

Правила евакуації для педагогів:

* у більшості країн є вимога, щоб у кожному класі був набір для евакуації та допомоги, відро (може бути складним)  та пакети для створення приватної зони для туалету.

ДІЇ ДЛЯ ЗАХИСТУ ВІД НАСИЛЬНИЦЬКОГО ВТОРГНЕННЯ ТА ЗАГРОЗИ МАСОВОГО НАСИЛЬСТВА

Періодично і в українських школах виникають ситуації, у яких є загроза вторгнення або загроза масових насильницьких дій, де працівники закладу освіти ще можуть керувати ситуацією, хоча б частково, і повідомити про це силовим органам.

Ресурсний центр прав дитини пропонує рекомендації у разі загрози масових насильницьких дій та небезпеки:

Поради для керівництва шкіл:

Хочемо зазначити, що задля швидкого та оперативного розшуку злочинців, збереження таємниці слідства та інших моментів, варто  своє повідомлення для батьків та медіа узгодити з представниками силових структур.

Поради для працівників закладів освіти

Поради для учнів

 

ДІЇ У РАЗІ АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ (СТРІЛЬБА, ВИБУХИ)

У разі проведення антитерористичної операції рекомендують:

 

ДІЇ У РАЗІ ПЕРЕСТРІЛКИ

Державна служба України з надзвичайних ситуацій пропонує наступні рекомендації у разі перестрілки: 

ДІЇ У РАЗІ ЗАХОПЛЕННЯ ТРАНСПОРТУ

Державна служба України з надзвичайних ситуацій пропонує порядок дій у разі захоплення транспорту:

 

ДІЇ У РАЗІ ТЕЛЕФОННОГО ТЕРОРИЗМУ

Державна служба України з надзвичайних ситуацій надає наступні поради у випадку телефонного тероризму, який досить часто застосовується у нашій країні, зокрема у закладах освіти.

ЯКЩО ВИ СТАЛИ ЖЕРТВОЮ ТЕЛЕФОННОГО ТЕРОРИСТА

 

ДІЇ У РАЗІ ПОЖЕЖІ

Правилами пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 15.08.2016 р.  № 974 визначається порядок дій у разі виникнення пожежі.

Керуючись ними, працівник закладу та установи, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, різке підвищення температури в приміщенні тощо), зобов’язаний:

Керівник закладу та установи або особа, яка його заміщує, що прибув на місце пожежі, зобов’язаний:

У кожному закладі та установі наказом чи інструкцією встановлюється протипожежний режим, що містить порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і спосіб оповіщення учасників освітнього процесу, послідовність їх евакуації, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного та навчального устаткування, вимкнення електроустановок, ліфтів, застосування засобів пожежогасіння тощо з урахуванням особливостей будівлі, її планування, розташування тощо.

  Порядок дій у разі виникнення пожежі

1. У разі виникнення пожежі дії працівників закладів та установ мають бути спрямовані на створення безпеки людей, в першу чергу дітей, їх евакуацію та рятування.

2. У випадку виникнення пожежі в закладах та установах з цілодобовим перебуванням дітей необхідно керуватися Порядком спільних дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій та пожеж в організаціях, установах і закладах з цілодобовим перебуванням людей, затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31 липня 2012 року № 1061/468/587/865, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 серпня 2012 року за № 1396/21708 (далі — Порядок спільних дій).

3. Працівник закладу та установи, який виявив пожежу або її ознаки (задимлення, запах горіння або тління різних матеріалів, різке підвищення температури в приміщенні тощо), зобов’язаний:

негайно повідомити про це за телефоном до найближчого пожежно-рятувального підрозділу (при цьому слід чітко назвати місцезнаходження об’єкта, місце виникнення пожежі, а також свою посаду та прізвище);

задіяти систему оповіщення людей про пожежу; розпочати самому і залучити інших осіб до евакуації людей з будівлі до безпечного місця згідно з планом евакуації;

сповістити про пожежу керівника закладу та установи або особу, що його заміщує;

організувати зустріч пожежно-рятувальних підрозділів, вжити заходів щодо гасіння пожежі наявними в закладі та установі засобами пожежогасіння.

4. Керівник закладу та установи або особа, яка його заміщує, що прибув на місце пожежі, зобов’язаний:

перевірити, чи повідомлено пожежно-рятувальний підрозділ про виникнення пожежі;

здійснювати керівництво евакуацією людей та гасінням пожежі до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів. У разі загрози для життя людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього всі наявні сили і засоби;

організувати перевірку наявності всіх учасників навчально-виховного процесу, евакуйованих з будівлі, за списками і журналами обліку навчальних занять;

виділити для зустрічі пожежно-рятувальних підрозділів особу, яка добре знає розміщення під’їздних шляхів та вододжерел;

перевірити включення в роботу СПЗ;

вилучити з небезпечної зони всіх працівників та інших осіб, не зайнятих евакуацією людей та ліквідацією пожежі;

у разі потреби викликати до місця пожежі медичну та інші служби;

припинити всі роботи, не пов’язані з заходами щодо ліквідації пожежі;

організувати відключення мереж електро- і газопостачання, систем вентиляції та кондиціонування повітря і здійснення інших заходів, що сприяють запобіганню поширенню пожежі;

організувати евакуацію матеріальних цінностей із небезпечної зони, визначити місця їх складування і забезпечити в разі потреби їх охорону;

інформувати керівника пожежно-рятувального підрозділу про наявність людей у будівлі.

5. Під час проведення евакуації та гасіння пожежі необхідно:

з урахуванням обстановки, що склалася, визначити найбезпечніші евакуаційні шляхи і виходи до безпечної зони у найкоротший строк;

ліквідувати умови, які сприяють виникненню паніки. З цією метою працівникам закладів та установ не можна залишати дітей без нагляду з моменту виявлення пожежі та до її ліквідації;

евакуацію людей слід починати з приміщення, у якому виникла пожежа, і суміжних з ним приміщень, яким загрожує небезпека поширення вогню і продуктів горіння. Дітей молодшого віку і хворих слід евакуювати в першу чергу;

у зимовий час на розсуд осіб, які здійснюють евакуацію, діти старших вікових груп можуть заздалегідь одягтися або взяти теплий одяг із собою, а дітей молодшого віку слід виводити або виносити, загорнувши в ковдри або інші теплі речі;

ретельно перевірити всі приміщення, щоб унеможливити перебування у небезпечній зоні дітей;

виставляти пости безпеки на входах у будівлі, щоб унеможливити повернення дітей і працівників до будівлі, де виникла пожежа;

у разі гасіння слід намагатися у першу чергу забезпечити сприятливі умови для безпечної евакуації людей;

з метою запобігання поширенню вогню, диму утримуватися від відчинення вікон і дверей, а також від розбивання скла.

Залишаючи приміщення або будівлі, що постраждали від пожежі, потрібно зачинити за собою всі двері і вікна.

 

ЩО ПОВИНЕН РОБИТИ КОЖЕН ГРОМАДЯНИН У ВИПАДКУ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ ТА ЯКІ ПРАВА ВІН МАЄ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

У статті 21 Кодексу  цивільного  захисту  України зазначається, що громадяни України зобов’язані:

1) дотримуватися правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;

2) дотримуватися заходів безпеки у побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої та технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки, охорони праці, що можуть призвести до надзвичайної ситуації;

3) вивчати способи захисту від надзвичайних ситуацій та дій у разі їх виникнення, надання домедичної допомоги постраждалим, правила користування засобами захисту;

4) повідомляти службі екстреної допомоги населенню про виникнення надзвичайних ситуацій;

5) у разі виникнення надзвичайної ситуації до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;

6) дотримуватися протиепідемічного, протиепізоотичного (епізоотія – інфекційні хвороби тварин) та протиепіфітотичного (епіфітотія-інфекційні хвороби рослин) режимів, режимів радіаційного захисту;

7) виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві приватної власності, первинними засобами пожежогасіння, навчати дітей обережного поводження з вогнем.

Громадяни України мають право на:

1) отримання інформації про надзвичайні ситуації або небезпечні події, що виникли або можуть виникнути, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі;

2) забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;

3) звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту від надзвичайних ситуацій;

4) участь у роботах із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту;

5) отримання заробітної плати за роботу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у разі залучення до таких робіт згідно з трудовими договорами;

6) соціальний захист та відшкодування відповідно до законодавства шкоди, заподіяної їхньому життю, здоров’ю та майну внаслідок надзвичайних ситуацій або проведення робіт із запобігання та ліквідації наслідків;

7) медичну допомогу, соціально-психологічну підтримку та медико-психологічну реабілітацію у разі отримання фізичних і психологічних травм.

ХТО МАЄ ВОЛОДІТИ НАВИЧКАМИ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

У професійних стандартах вчителів початкових класів та вчителів загальної середньої освіти та директорів закладів освіти зазначені трудові функції (компетентності), серед яких наявна  здоров’язбережувальна компетентність, до якої відноситься здатність вчителя та керівника  надавати домедичну допомогу учасникам освітнього процесу.

Вміння та здатність надавати домедичну допомогу не формується за один курс навчання, адже знання та вміння, які не використовуються, з часом забуваються, тому навчатися та практикувати вміння з домедичної допомоги необхідно з певною періодичністю. Ми публікували перелік медичних виробів, лікарських засобів та інших матеріалів, які мають бути у закладі освіти.

Але навичками домедичної допомоги повинен володіти кожен громадянин і надати її постраждалим, про це зазначено у статті 21 21 Кодексу  цивільного  захисту  України.

Тому пропонуємо всім охочим безоплатний курс з домедичної допомоги на вебсайті Едера.

НАВЧАННЯ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДІЯМ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Статтями  39-42 Кодексу цивільного захисту України  визначено, що навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях здійснюється:

– за місцем роботи – працюючого населення;

– за місцем навчання – дітей дошкільного віку, учнів та студентів.

“Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях” затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444, визначає, що організація навчання працюючого  населення покладається на ДСНС, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування. А навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів – на МОН.

Підготовка учнів закладів загальної середньої освіти до дій у надзвичайних ситуаціях, що передбачає здобуття знань і вмінь з питань особистої безпеки в умовах загрози та виникнення надзвичайної ситуації, користування засобами захисту від її наслідків, вивчення правил пожежної безпеки та основ цивільного захисту, здійснюється під час вивчення предметів “Основи здоров’я” та “Захист України”.

Практичне закріплення теоретичного матеріалу здійснюється шляхом щорічного проведення Дня цивільного захисту.

Існує функціональна підсистема навчання дітей дошкільного віку, учнів та студентів діям у надзвичайних ситуаціях (з питань безпеки життєдіяльності) єдиної державної системи цивільного захисту, положення про цю систему затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 21.11.2016  № 1400.

Щороку МОН видає наказ про затвердження плану основних заходів цивільного захисту, у якому передбачено проведення різноманітних заходів, зокрема тренування у закладах освіти. Наприклад, у 2021 році відповідним наказом передбачено проведення:

На нашу думку, навчальні тренування дуже важливі, окрім евакуації варто навчати дітей і поведінці порядку дій у різноманітних надзвичайних ситуаціях.

В інших країнах радять проводити 3 протипожежних навчання на рік і як мінімум одне повне тренування з різних видів безпеки за різними видами сценаріїв, у різний час.

Ці тренування варто розглядати як реальні події, без попередження учнів, що навчить діяти та адаптуватися у реальній ситуації.

Але перед цим за декілька днів/тижнів варто провести навчання учнів у класах для ознайомлення з процедурами дій.

 

РОБОТА З УЧНЯМИ ТА СТУДЕНТАМИ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТЕРОРИСТИЧНИХ СИТУАЦІЙ

У посібнику “Запобігання насильству в школах”, яке розробило Федеральне бюро розслідувань, зібрані практичні поради досвідчених шкільних офіцерів щодо запобігання надзвичайних ситуацій та терористичних актів. Ці рекомендації можна використати й педагогам для запобігання насильству. Адже нещодавнє повідомлення 

СБУ про запобігання терористичного акту в одному з коледжів, свідчить про те, що в Україні можливі такі випадки.

У посібнику зазначається, що учні та студенти є  певним ключем  до безпеки школи й проведення з ними  постійних тренувань  гарантує, що вони  буду знати та відповідно діяти  під час  потенційно  небезпечних  або  загрозливих  ситуацій. Важливо враховувати, що:

Поради педагогам, як комунікувати з учнями та студентами щодо безпеки:


Звернення до батьків

Наказ № 86 «Про здійснення заходів щодо запобігання травмування у побуті учасниками освітнього процесу»

Правила роботи за комп’ютером

Пропаганда здорового харчування

Максимальний захист дітей від негативного впливу Всесвітньої мережі Інтернет :